Чехія збирається працевлаштувати вдвічі більше українців

Починаючи з січня нового 2019 року Чехія збирається в 2 рази збільшити квоти на працевлаштування українців. За попередніми підрахунками роботу в цій країні щороку зможуть знайти до 40 тис. українців, повідомляє Поштівка.

В Економічній палаті Чехії збільшення квот вважають справою вирішеною. За це давно виступає більшість чеських фірм і компаній. Тепер вони, нарешті, отримали підтримку з боку держави.

«Прем'єр-міністр Андрій Бабиш позитивно сприймає цю ідею і зацікавлений у тому, щоб її реалізувати», — сказав голова Економічної палати Володимир Длоугій.

Водночас сайт Denik.cz повідомляє, що нестача робочої сили щорічно завдає чеському бізнесу збитки в розмірі 110 млрд крон.

Кожен українець, який працює в Чехії за програмою «Режим Україна» (Režim Ukrajina), відраховує одному чеському пенсіонеру 440 крон на рік.

Якщо Чехія збільшить квоти на українців до 40 тис., то загальний дохід державного бюджету від їх працевлаштування може досягти 10 млрд крон на рік, йдеться у повідомленні.

В Україні – найвища у Європі ставка ПДВ на харчі

Також 20% є в Латвії і Литві. Серед країн ЄС це держави з найнижчим рівнем життя. А нам потрібно рівнятися на Францію, де ПДВ на харчі становить 7%.

Про це заявив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише Поштівка.

Експерт, коментуючи зростання в Україні цін на харчі, зазначив, що деякі продукти харчування в Україні коштують дорожче, аніж у сусідній Польщі.

«У нас відбулося дуже серйозне зростання цін. Це завжди відтягували. А якщо до кінця року в нас буде інфляція 12%, то щомісяця зростатимуть ціни на все. Лідерами тут є овочі. Зростатиме у ціні також хліб. Але загалом зростання цін на продукти буде дуже серйозне. Хоча вже зараз у нас деякі продукти на 20% дорожчі, аніж у Польщі», – зазначив Олексій Дорошенко і додав, що ціна бензину також впливатиме на ціну продуктів харчування.

Читайте також: Аграрна країна Україна має дорожче молоко, ніж у сусідів, – експерт

Окрім того експерт заявив, що в Україні майже немає контролю за ціноутворенням.

«У нас майже немає впливу держави на ціни. Часто це відбувається проти виробника і проти споживача. А коли говорили про регулювання цін на соціальні продукти харчування, то це був психологічний механізм, а не фактичний. Ніхто за 4 роки не перевіряв і не штрафував. Є субсидії, які в основному розподіляються між виробниками курятини і яєць. Все інше в країні залишається без грошей. Це говорить про те, що розподіляють гроші неправильно», – наголосив Олексій Дорошенко.

Він вважає, що єдиний спосіб вплинути на рівень цін – знизити ПДВ на продукти харчування.

«Ми про це говоримо уже давно. У нашій країні ставка ПДВ на харчові продукти є найвищою у Європі. Також 20% є в Латвії і Литві. Серед країн ЄС це країни з найнижчим рівнем життя. А нам потрібно рівнятися на Францію, де ПДВ на харчові продукти становить 7%, на Польщу з її 5% ПДВ і на Німеччину, де ПДВ на продукти харчування становить 8%», – додав Олексій Дорошенко.

Депутати ПАРЄ зірвали ефір російським ЗМІ, заспівавши гімн України

Українській делегації у ПАРЄ разом із демократичними європейськими силами вдалося заблокувати ухвалення питання щодо зняття санкцій із Росії.

Відповідне відео опублікував журналіст Андрій Лавренюк.

Наразі вже відомо, що представники російських пропагандистських телеканалів підійшли до української делегації зі своїми провокативними запитаннями, проте почули для себе доволі неочікувану відповідь.

Так, перед росіянами українська делегація почала співати гімн країни та кілька разів обмінялась між собою патріотичною речівко "Слава Україні – Героям слава!", "Слава нації – смерть ворогам!", "Україна – понад усе!".

Разом з тим варто відзначити, що парламентська асамблея Ради Європи на засіданні у вівторок, 9 жовтня, відмовилася голосувати за зміну санкційних правил для Росії. Таким чином російській делегації не дали безкарно відновити свої права, які вона втратила в 2014 році після анексії Криму.

Рішення цього питання в ПАСЄ відклали на наступний рік.

Як показали дебати в Асамблеї, в залі не було голосів для зміни санкційних правил, як того вимагала Росія. Для цього потрібно було мати підтримку мінімум двох третин депутатів.

Під час обговорення цього питання доповідач Петра де Суттер заявила про припинення дебатів і відкладання його розгляду до січня 2019 року.

За пропозицію Суттер проголосували 99 депутатів, проти 79, ще 16 утрималися. Українські депутати розцінили цей підсумок голосування як успіх.

Нагадаємо, Євросоюз визначився з покаранням для Путіна.

Дмитро Чалий: Сталий розвиток Українського Дунайського пароплавства забезпечить Стратегічний план

Голова Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Дмитро Чалий

Інтерв’ю з головою Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Дмитром Чалим.

Дмитра Чалого, якому зараз 36 років, було призначено керівником Українського Дунайського пароплавства (УДП) наприкінці листопада 2017 року. За інформацією ЗМІ перше півріччя 2018 року ця найкрупніша в Україні судноплавна  компанія завершила дуже вдало – були виконані майже всі заплановані показники ефективності управління підприємством  –   обсяги перевезень, доходи від основної діяльності,  собівартість наданих послуг, прибутковість тощо. Недавно прес-служба УДП повідомила, що на підприємстві розпочалася розробка стратегічного плану розвитку. PERSONA.TOP вирішила поцікавитись у очільника Дунайського пароплавства – що являє собою цей документ, для чого він потрібен транспортному підприємству  і чому робота над ним почалася саме зараз.

_________________

– Нещодавно Вами було підписано наказ про створення Плану стратегічного розвитку УДП. Чому ви вирішили почати цю роботу саме зараз, адже за декілька місяців виповниться рік після вашого призначення?

– Насправді, робота над планом стратегічного розвитку почалася з першого дня мого призначення на посаду керівника УДП – в кінці листопада минулого року. Ми почали з діагностики фінансового стану та ефективності діяльності пароплавства – саме з цього зазвичай починається робота над стратегією розвитку будь-якою підприємства. У нашому діагнозі ми визнали наявність кризової ситуації, потім розробили антикризовий план спрямований на оптимізацію витрат та збільшення доходів – і успішно реалізували комплекс заходів щодо стабілізації діяльності і фінансового стану УДП. Після цього ми вже в спокійному режимі, з урахуванням здійсненої діагностики почали роботу над  стратегією розвитку, можна сказати перейшли від ручного до стратегічного управління.